ОпПозиция Выпуск 4

31 травня двоє поліцейських відпочивали та вживали алкоголь на подвір’ї приватного сектору у Переяславі-Хмельницькому. Під час відпочинку чоловіки домовилися постріляти по металевих банках із вогнепальної зброї. Пізніше виявилося, що куля влучила у хлопчика, що гуляв на вулиці. Його забрала швидка, лікарі констатували, що в хлопчика струс мозку та скроневе вогнепальне поранення голови.

https://www.bbc.com/ukrainian/news-48496052

3-го червня, хлопчик помер, не прийшовши до тями.

Після смерті хлопчика у той же день голова Нацполіції Київської області Дмитро Ценов подав рапорт про відставку з посади.

Однак більш високе керівництво вирішило, що у цьому випадку достатньо буде звільнення очільника обласної поліції, а їх посади занадто далеко, аби нести частину відповідальності за те, що відбулось у Переяслав-Хмельницькому. Все це викликало обурення у суспільстві, результатом чого стали акції за участі сотень людей у різних містах України. На предмет того, що стало останньою краплею для виходу людей до обласних управлінь нацполіції та чого вони хочуть й на що очікують, ми поспілкувались із Романом Сініциним, волонтером фонду «Народный тил» та одним із ініціаторів акції.

Чому саме цей випадок став настільки резонансним?

Тому що — це вбивство дитини. Причому в стані алкогольного сп’яніння. Я впевнений, що якщо це був би двадцятирічний юнак, то такого резонансу б не було. І взагалі б цю справу зам’яли б. Що трапляється часто. Це дитина. Тому градус напруги такий, тому люди вийшли на вулиці. Масово чи не масово, то не важливо, але вони вийшли.

Я знаю вимогу протестувальників. Але багато людей цього не знають. В чому основна мета протестувальників?

Основна вимога протестувальників — це відставка міністра внутрішніх справ Арсена Авакова і всіх причетних та відповідальних за цю трагедію. Чому саме Арсен Аваков — ця тема для окремої і, мабуть, ширшої розмови, але ось ця трагедія в Переяслав-Хмельницькому — це наслідок його дій. І таких трагедій може статись багато, не в таких може масштабах, але давайте згадаємо кучу інших факапів реформованої поліції. А причина в тому, що у нас ця реформа провалена. І за ширмою патрульної поліції та яких ось ще успішних кейсів, прихована страшна, не реформована система. Переважна кількість людей, які працювали до 13, 14 року, які були звільнені комісіями в складі громадськості і журналістів, вони опротестували це і поновились. Так само, як і підозрювані у цьому страшному вбивстві в Переяславі-Хмельницькому. Так, вони були дрібні, даїшникі, але під звільнення повинні були піти і керівники відділів, і департаментів, тобто люди, які займають доволі хороші місця в цій кримінально-корупційній системі. Міністерство внутрішніх справ — такий собі закритий клуб, можна так назвати недоторканих, де своїх ніколи не здає, де панує дуже серйозна кругова порука і лише в якихось суспільно значущих випадках, вони намагаються нам показати, що якісь винні будуть нести якусь відповідальність. Тому я не дуже впевнений, що винні понесуть кару. Особливо дивлячись на те, що кажуть їхні адвокати. Тому що, наприклад, досі не встановлено, що за зброя з якої стріляли, де та зброя, хто стріляв. Вони не свідчать і фактично доказової бази немає і при нормальних адвокатах може ніхто не сісти. Таких кейсів насправді десятки, сотні, може й тисячі. Показовою є справа, яка була ще до реформи поліції, але давайте пригадаємо, що нічого не помінялось. Так от там фактично ногами забили, закатували студента у райвідділі. Так от — там ніхто не сів. Там був один вирок — 5 років умовно дільнічому. Всі інші, починаючи із керівника райвідділу і закінчуючи черговою частиною, адже вони не надавали допомогу, не повідомляли про злочин, всі вони відповідають. Всі вони пізніше були звільнені атестаційними комісіями, але більшу частину з них відновили. Ось така це сумна історія. Це історія про систему страшну і величезну. Систему яка фактично пожирає людей. І ця система цілком влаштовує міністра внутрішніх справ Арсена Авакова.

Знаємо що сьогодні збирався комітет Верховної Ради з цього питання. Чи є у вас якась інформація, чи будуть викликати Арсена Авакова для пояснень чи подібного?

Його викликали один раз, в тому числі для звіту по справі Каті Гандзюк. Його і керівників деяких підрозділів. А у Авакова чудове майбутнє. Йому ніяких особливих загроз немає. Зі сторони громадськості, людей я, навіть, не знаю, що треба зробити — акції на нього не діють, журналістські розслідування на нього не діють, прямі докази в корупції, відмиванні коштів на нього не діють. Давайте змиримося?! Такі випадки, як у Переяславі-Хмельницькому, вони ще будуть.

Ви випередили моє питання щодо шансів розслідування цієї справи.

Нічого не получиться. З нашими судами ці робітники не понесуть покарання. Може призначать якогось стрілочника, щоб збити резонанс. Але дивлячись, як зараз все просувається в розслідуванні, то все зрозуміло.

 

Крім цього ми поспілкувались із головним редактором видання «Петр и Мазепа» Віктором Трегубовим. З ним ми обговорили питання класифікації злочину та можливі перспективи судового процесу.

Мы хотели бы поговорить о ситуации в Переяславе-Хмельницком. С точки зрения квалификации правонарушения. Как это может повлиять на наказание для виновных?

Смотрите. Здесь все просто, но эмоционально насыщенно. Дело в том, что это совершенно классическое непредумышленное убийство. Что считается непредумышленным убийством? Убийство, в котором не было умысла. Там действительно не было умысла. Они действительно не хотели убить этого мальчика. Здесь, если по-честному, по закону, все достаточно однозначно. Да, там, безусловно, куча отягощающих — и то, что они были пьяные, то что они совершенно не соблюдали правила техники безопасности, это безусловно все правда, но все равно умысла не было. Проблема в чем? С одной стороны есть общество, которое хочет крови, расстрелять, повесить и сжечь, а с другой стороны — закон. И тут сейчас у правоохранительных органов, а точнее у прокуратуры, стоит вилка — либо они потрафят обществу и назовут какое-то наказание, ту статью, по которой наказание настолько тяжелое, насколько люди хотят, пожизненное желательно, но тут есть маленькая проблема — эту статью не докажут. Естественно, дело рассыплется в суде, потому как не было умысла. Если они дают умышленное убийство, то это не наказуемо. Ведь это не так по факту. А если они дают непредумышленное убийство, то со всеми отягощающими — это максимум пятилетний срок. То есть с одной стороны общество хочет, чтоб они выкручивались, с другой — они сами хотят выкручиваться. То есть наказание по закону в общественном сознании, поскольку это ребенок, поскольку это полицейские, выглядит слишком легким. В принципе, эти эмоции понятны. Но согласно закону, то непредумышленное убийство не делает скидку на то кто жертва — ребенок или не ребенок. То есть, если же они не собирались убивать, если сделано по случайности, то даже, если случайность бухая, дурная и по синьке, то в принципе, по закону разницы нет. А в общественном сознании разница есть. Намного болезненней воспринимается смерть ребенка, чем смерть взрослого. И  вот тут возникает такая вилка. И вот у органов возникает вопрос, как поступать — поступать по закону и гарантировано посадить людей на пять лет или поступать не по закону и возбуждать дело по статье, по которой будет пожизненное, но по которой они не осудят, они выбирают второй вариант. Потому что суд, в любом случае будет несколько лет, а там уже, как в том анекдоте, уж кто-то сдохнет — или Эмир, или ишак, или Насредин. Точно такая же история у нас сейчас получается с прокуратурой, потому что она выдвигает обвинения, которые она не докажет, но все исходит из того, что через три года, когда суд закончится, у нас уже будет другой прокурор и это будут уже не его проблемы.

А может ли быть прецедент как в ситуации с ДТП Дронова и Зайцевой — чистосердечне каяття, что они раскаиваются и это смягчающее обстоятельство. Кроме этого они могут пойти на сделку со следствием, признавая свою вину. Может ли быть такое, что они захотят ускорить процесс и в результате, с помощью каяття и сделки со следствием, сделать срок 5 лет, а дело идет 2,5 года и по закону Савченко они могут выйти из зала суда?

Закон Савченко, если правильно помню, уже отменили в этом плане. Он работает только относительно преступлений, которые совершенны до отмены. Закон Савченко их не спасет, да и я не вижу смысла этого делать. Если против них уже прокуратура возбуждает уголовное дело по статье, которая опровергается, то зачем им идти на сделку со следствием, если им проще увести дело в суд и там его развалить? То есть они же возбуждают дело на умышленное убийство. В суде на прокуратуру вешается задача доказать умысел. Они не докажут умысел, это не возможно. В данной ситуации, им надо доказать, что они специально поджидали этого мальчика, что они специально в этого мальчика целились, что они специально хотели этого мальчика убить. Вот именно этого конкретного мальчика. При всем при том, что эти убийцы еще те мерзавцы и подонки, они не хотели убивать этого мальчика. Прокуратуре в суде придется доказывать то, чего не было. Они это, естественно, не докажут. А как доказать, ведь это не правда.

Адвокат потерпевших заявляет, что помимо полицейских, там были их дети, которые тоже стреляли. И следствие не может установить, кто именно нажал на спусковой крючок.

Кстати обратите внимание, везде есть информация о рикошете. Так что тут есть момент для прокуратуры. Как доказать, что пуля срикошетила и они хотели убить мальчика? Тогда придется доказывать, что эти ребята невероятные ковбои из комиксов, которые могут попасть в человека рикошетом. А по поводу адвоката, да, если адвокат подозреваемых сошлется на то что стрелял ребенок, то у нас уголовная ответственность наступает с 14 лет и она наступает только по отдельным статьям. Непредумышленное убийство я даже не помню относится ли к ним, по-моему даже нет. Так что, если стрелявший —  ребенок моложе 14 лет, то может и вообще избежать наказания. Хотя тут я могу ошибаться.

Тим часом у четвер стало відомо, що колишній начальник поліції Київської області Дмитро Ценов, який після загибелі 5-річного хлопчика подав рапорт і попросив про продовження служби на Донбасі, отримав нову посаду. Ценов очолить поліцейські сили в зоні проведення Операції об’єднаних сил, повідомив 6 червня перший заступник голови Нацполіції В’ячеслав Аброськін.

«Сьогодні зранку командувачу ООС генералу Олександру Сирському представив нового керівника поліцейських сил в зоні проведення Операції об’єднаних сил генерала Дмитра Ценова», — написав Аброськін у Facebook.

https://www.facebook.com/photo.php?fbid=2112262685733061&set=a.1393213520971318&type=3&theater

Тобто старого очільника, який розпустив підлеглих до того, що їх підозрюють у вбивстві, зробили очільником поліції, яка працює у прифронтовій зоні, де вбивають кожен день. Як ми бачимо ситуація за цей тиждень стала складнішою ніж на початку. Що буде далі, чи звільнять Авакова? Чи взагалі можливо зараз реформувати систему поліції? Що робити з тією яка зараз є? Як пройде досудове розслідування та суд? Чи отримаємо ми у історичний архів ще одну Врадієвку?

 

Питань багато, а на відповіді доведеться чекати, але скільки?