Піп & People с Александром Дедюхиным 24 мая

Слава Ісусу Христу, парафіяни. Це «Піп & People» я її ведучий протоієрей Олександр Дедюхін.

Найближчу неділю у нас свято Святої Трійці. Але, щоб зрозуміти всю велич і значимість цього свята, нам треба почати дуже рано. Почати з того, коли люди після потопу зібралися у Вавилон, і там вони в черговій раз захотіли стати, як боги. Тільки цього разу вони вирішили збудувати собі вежу до небес в місті Вавилон, щоб зробити собі ім’я, і звеличити його. Домовились люди про це, тому що на всій землі була одна мова та одні слова. І зібралися вони, і, мабуть, побудували б цю вежу, бо гординя людська велика – навіть не до небес, а набагато вище. Але тоді Бог зійшов, і змішав їхні мови, щоб один не розумів мови іншого, щоб упокорити їхню гординю. Дуже важливо розуміти, що Господь змішує мову, а не просто кожній групі людей велить розмовляти тією чи іншою мовою. У Вавилоні змішуються поняття, і тоді люди перестають розуміти один одного. Ось саме з цієї причини цих «незрозумілостей», вежа перестає будуватися. І, справді, як можна щось побудувати, коли, наприклад, прораб каже «замішуй розчин», а робочий починає тягати цеглу.

Мова кожного народу виникає потім, коли люди її знаходять, цю спільну мову. Коли навчаються вгамовувати свою гординю, і домовлятися один з одним. І от через тисячу років після вавилонського стовпотворіння, через десять днів після Вознесіння Христового на небо, через п’ятдесят днів після його Воскресіння, сталася велична подія Хрещення духом святим Святих Апостолів і першої Христової церкви. Це був день єврейського свята П’ятидесятниці на спомин становлення Синайського законодавства. В це свято Христова громада в кількості 120 душ на чолі з Божою Матір’ю і апостолами зібрались помолитись в світлиці. Була 9 година ранку, і от почувся шум з неба, ніби від великого буйного вітру. І цей великий вихор – ознака, взагалі, перетворення, відживлення у природі наповнив увесь дім, де вони сиділи, і над кожним з них з’явилися і зупинилися ніби вогненні язики, і всі вірні відчули великий запал в душі, сповнились Духом Святим. Вийшли на дах того дому, і почали вславляти різними мовами велич Божу як Дух давав їм промовляти. Від серця їхнього силою Святого Духа забили джерела води живої, забили і вже не припиняться, не виснажаться повіки. Так сталось Вшестя Святого Духа на апостолів. І першу Христову церкву ця найвища благодать, що діє в церкві. Несподівано зчинився шум з неба, ніби буря раптово зірвалася – так написано в Книзі діянь апостолів. І дивні бородані Галілейські дядьки запалилися вогнем Святого Духа, і заговорили багатьма різними мовами. Коли цей шум стався, зібрався народ і прийшов у сум’яття, бо кожен з них чув власну мову – так говорить нам Святе Письмо. У цей день Господь підкреслив святість кожної мови, показав кожному народові шлях до неба Небес.

Слава Богу, що минули ті часи, коли українська мова зазнавала гонінь, коли її гнали з церкви, зі школи, звідусіль. Чому так було? Тому що бажали поневолити нашу церкву, примусити служити її своїм, а не Божим інтересам, тому що бажали знищити наш народ. Але як Христос Воскрес, як кожного року земля уквітчується травами, квітами та зеленим листям, так і розквітає наша мова, і церква, і народ наш, незважаючи ні на що. Як сходження Святого Духа на апостолів сповнило їх силою з неба, так благодаттю того ж Духа надихається і наш народ. Лише на вірі в Бога у Святої Трійці можуть вирости діла, що доведуть нас до вічного життя. І, коли ми на Свято Трійці вбираємо свої хати зеленню, клечанням, квітами, то цим ми виявляємо, що Свята Трійця є наша вічна, невмируща надія на життя вічне. Зелений колір – є колір надії, а свіже зелене клечання, свіжі живі квіти є ознакою життя невмирущого. Отже, тільки на християнській вірі в Святу Трійцю вічно зеленитиме та цвістиме надія на життя вічне, і дасть плоди достойного життя. А, коли листя та квіти на дереві не ростуть, що це значить? Це значить, що корінь в нього не здоровий або мертвий. А, коли на вірі в Святу Трійцю не ростуть добрі діла, що це означає? Не інакше, як те, що Христову віру в собі чоловік припинив, або і зовсім омертвив. Господь дарує нам віру, і благодать, і духа свого животворчого. Господь дарує нам життя і сили, і лише від нас самих залежить, що ми будемо робити з його дарами. Будемо розквітати чи будувати чергову безглузду та безумну імперську Вавилонську вежу.

Дякую вам за увагу, парафіяни. З вами був протоієрей Олександр Дедюхін. Вітаю з наступаючим святом. Хай Господь всіх благословить. Спаси Господи.