Піп & People с Александром Дедюхиным 27 сентября

Слава Ісусу Христу, парафіяни! Це Піп & People і я її ведучий протоієрей Олександр Дедюхін з Полтави. Вітаю вас з сьогоднішнім днем, з днем Воздвиження Чесного Животворчого Хреста. 27 вересня ми святкуємо цей день, коли стараннями святих рівноапостольних Костянтина та Олени був знайдений та виставлений для поклоніння Хрест Хрестів. Цар Костянтин вирішив побудувати в Єрусалимі храм на місці розп’яття та воскресіння Хреста. І от, під доглядом матері царя Олени почалися розкопки на святих місцях. На Голгофі були знайдені три хрести – Хреста та двох розіп’ятих з ним розбійників. Один з цих хрестів чудом зцілення хворої жінки виявлений був як животворчий хрест, на якому розіп’яли Хреста. Тоді з великою побожністю патріарх та духівництво підняли цей хрест з-під землі, піднесли його перед очі всього народу, благословляли ним народ, а люди весь час співали: «Господи, помилуй». На місці гробу і розп’яття Хрестового збудував цар Костянтин величний храм воскресіння. З надзвичайною урочистістю було освячено цей храм 26 вересня 337 року, а 27 вересня в нього було урочисто перенесено і поставлено для поклоніння вірним животворчий Хрест Хрестів, і встановлено на цей день свято Чесного Хреста, що ми його сьогодні святкуємо.

Воздвиження Хреста – подія, дійсно, знакова. Після Воздвиження відбулася ґрунтовна зміна у ставленні держави до церкви. Поки хрест був у землі, то церква була відділена та віддалена від держави, відокремлена, та часто зазнавала гонінь. А з часів Воздвиження Римська держава, а потім і багато інших стали християнськими, ніби взяли під опіку Хрест Хрестів. Та, на жаль, стали часто використовувати його, зневажаючи саму суть Хрестової віри. За часів панування поган, коли віра зазнавала гонінь, хрест був засипаний брудом та землею, але він сяяв тоді в життю християн, в їх стражданнях та сповіданнях. Нікому невідомий хрест Господній був невидимим нікому, але всі бачили як він сяяв у серцях віруючих. А от, коли Хрест Хрестів під свою опіку взяли царі, вони визволили його з-під землі, піднесли перед очима людей, але принизили його своїми політикою та амбіціями. Дерево хреста стало піднесеним, а ідея хреста приниженою. Хрест, будучи символом примирення людства і Бога, ознакою найбільшої любові до людей, в руках можновладців зробився ознакою ворожнечі та боротьби, навіть між християнами. Віру обернули на засіб боротьби за владу. Навіть деякі церковні діячі намагалися використовувати віру та хрест як засіб змагань. Щоб далеко не ходити за прикладами, ми знаємо, що, наприклад, Московська Церква весь час каже, що розкольники розв’язали війну на сході України. Безумовно, хрест – це символ нашої боротьби та перемоги. Але кого ми маємо перемагати хрестом? В першу чергу, самих себе, свої пристрасті та гріхи. Так як це робили перші християни. Вони перемагали ворогів не збройною силою, а своєю самопожертвою та вірою, спочатку перемігши свою слабкодухість.

300 років Хрест Чесний був засипаний землею та брудом. І вже більше як півтори тисячі років, хоч і піднятий із землі, але тяжко принижений нашими гріхами та земною політикою. Сьогодні ми маємо піднести хрест не як зброю війти, а як світло віри Хрестової, як ознаку Хрестової любові, як сіль богопізнання, як знамена миру. Ми схиляємось перед стражданнями Хреста, бо вони є передвісниками воскресіння. Хресту твоєму поклоняємось, Владика, і святе твоє воскресіння славимо. Так ми співаємо на службі, так ми вклоняємось Хрестові, так ми перемагаємо.
Дякую вам за увагу. З вами був протоієрей Олександр Дедюхін. Ще раз вітаю вас зі святом Воздвиження Чесного Животворчого Хреста.